«У всякого своя доля і свій шлях широкий», - сказав незабутній Тарас Шевченко. Незаперечна істина! В одних талан світлий, із широкою стовповою дорогою, в інших – терниста стежина з вибоями і бакаями. А яка ж доля у неї – єврейської довоєнної дівчини із Заліщиків, котра жила в будинку на місці теперішнього дитячого майданчика, що багатоголосо щебече дзвінкими голосочками щодня навпроти мого вікна побіля прокуратури?
Ще недавно заліщани знайомилися з хвилюючою писемною сповіддю Міли Сандберг-Меснер про її юність, захмарену фашистським гетто, поїздом смерті, з якого їй вдалося втекти, поневіряннями по світу та нев’янучою пам’яттю про рідні Заліщики, малахітовий Дністер, крутосхилі Касперівці з батьковим млином тощо. Колишня мешканка нашого міста описала всі перипетії свого життєвого шляху в книзі спогадів «Світло крізь темряву».
Після презентації цієї книги в Заліщиках, авторка спогадів разом зі своїм чоловіком Ізидором, громадськістю міста, представниками єврейських громад з Канади, США, Ізраїлю, Австрії, Англії, України відкрили у місті пам’ятний знак про розстріл нацистами восени 1941 року понад 800 євреїв – жертв Голокосту. А потім подружжя Меснерів з родичами і друзями відвідали Касперівці, побували в Космачі та Коломиї, куди закидала доля авторку спогадів у буремні сорокові роки минулого століття.
Саме про всі ції події та особисті враження від них Міла Сандберг-Меснер поділилася в наступній книзі, яка отримала назву «Шляхами моєї молодості», котра завдяки турботам сім’ї Олійників вийшла друком у видавництві «Місто» (Чернівці) з передмовою заступника директора Заліщицької державної гімназії ім.братів Гнатюків, історика Василя Дяківа.
Хоча книжка за обсягом невелика, але багато ілюстрована, з текстом двома мовами – українською та англійською. Таким чином вона прислужиться не тільки небайдужим до історичного минулого нашого краю в Україні, а й англомовним жителям діаспори. А ще стане в пригоді нашій пам’яті, воскресить її у старших, збагатить молодшим, бо нація без пам’яті не гідна поваги. Тільки з невмирущою пам’яттю народ нескорений і сильний, нація стає невмирущою також.
